Росток Надії в Кропивницькому


Автор: Наталія Бузуляк, голова ГО «РОСТОК НАДІЇ»


Наша група організувалася в листопаді 2015 року, а офіційно зареєстрована як громадська організація 17 грудня 2016 року. В групу входять тільки пацієнтки з діагнозом рак молочної залози.



На сьогодни в групі понад 20 жінок, 9 з них волонтери. Кожного четверга ходимо в онкодиспансер у мамологічне відділення. Там спілкуємось, підтримуємо дівчат морально.


Особистого рахунку ми не маємо. В чомусь допомогають депутати. Але є у нас меценат - Шубіна Людмила Володимирівна. Вона збудувала два реабілітаційних центри в Кропивницькому. Один знаходиться при онкології. Все абсолютно безкоштовно. Протягом 9-ти років ми ходимо в спортзал, за що низький їй уклін.


Я не знаю причину, але нас як волонтерів не дуже хотіли бачити в онкодиспансері. Дякуючи нашій Шубиній, яку я згадувала вище, ми таки достукалися до закладу.


Будучи волонтерами, запрошуємо всіх оперованих до нашої групи в реабілітаційний центр. Займаємось в двох групах. Одна - тричі на тиждень (понеділок, середа, п"ятниця), друга група - вівтрок, четвер. Це ті, хто тільки після операції. Щоб попасти до нас, треба лиш довідка від мамолога (вона дається на три місяці) і бажання онкоодужуючої. Але, на жаль, не всі приходять. Одні прийшли і залишились, інших, можліво, стримує, що через три місяці знову треба брати довідку, або ті, хто працюють, не знаходять часу...



Коли оперувалася я, то не було ні реабалітації, ні психолога, ні волонтерів. А тепер - Я ЩАСЛИВА! Щаслива тим, що подивилася на життя з другого боку, що стала більше спілкуватися з людьми (хоча я далеко не публічна людина), стала більше подорожувати, завдяки асоціації інвалідів та всеукраїнській організації "РАЗОМ ПРОТИ РАКУ". З цією організацією ми тісно спілкуємось з 2011 року, завдяки цій організації ми буваємо на семінарах і школах волонтерів. Окремо хочеться подякувати голові організації "Разом проти раку" Ларисі Лопаті. Скільки сил вона витрачає, щоб кожній завжди було комфортно! Ніколи не стоїть осторонь чужої біди.


З 2011 року нас запрошують на семінари. В цьому році вчетверте поїдемо в мальовниче місце Карпат на школу волонтерів. На місцевому рівні приймаємо участь в суботниках, спілкуємось з депутатами. Вони нам віддячують тим, що дають на групу безкоштовно білети на концетри, в кіно, на вистави.


Дякуємо нашому психологу Антону Покалюхіну, який знаходить для нас час і проводить різні заходи. Зокрема, відвідували майстер-класи по малюванню, по розпису камінні аквареллю, танцювали, проводили заняття з акторського мистецтва. Життя прекрасне, тільки треба ширше відривати очі!



Дякую сім"ї за велику підтримку. А ще у мене є дві рідні сестри, які мене підтримують і морально, і матеріально. Але ті однодумці, які пережили ту саму проблему, розуміють, як ніхто. Навіть лікар, який бачить всі муки, всю біль, так не зрозуміє, як ми одна одну.


Дякую долі, що звела мене з такими людьми. Я всіх своїх колег тепер вважаю не просто колегами, а своєю другою сім"єю. Ось і зараз біжу до свого рідного і любимого реабілітаційного центру. Всім бажаю гарного, плідного дня, мирного неба і дякую за увагу.

62 перегляд