31 грудня 2020 року, коли всі готувалися до Нового року, Олена під час самоогляду знайшла в грудях щільне новоутворення розміром з квасолину.
«Я дуже злякалась, нікому нічого не казала, не хотіла псувати новорічний настрій, погуглила будову молочної залози, з’ясувала, що там є лімфовузли, вони запалюються, збільшуються, і вирішила, що нічого страшного», - згадує Олена.
Потім навесні 2020 року у родину Олени прийшов COVID-19. Олена, її чоловік та мама важко захворіли.
«Про знахідку у молочній залозі забулось. Літом ми поїхали відновлювати стан здоров'я після ковіду до Карпат. Вже на початку жовтня звернулась до мамолога і по її рекомендації зробила УЗД. Мені сказали, що скоріш за все наявне ущільнення - злоякісне новоутворення, але на 100% це може підтвердити тільки біопсія, і порадили звернутись у Національний інститут раку», - говорить Олена.
У НІР Олена з чоловіком їхали з надією, що діагноз не підтвердиться.
«Слово «рак» асоціювалося у мене із лежачою виснаженою людиною, у якої все болить. Я дуже добре себе почувала, працювала на виробництві, мала маленький город, за яким із задоволенням доглядала», - розповідає жінка.
Всі необхідні дослідження в НІР зробили за один день і безоплатно. В Обухів з Києва Олена їхала з гарним настроєм.
Через 10 днів жінка з роботи зателефонувала у лабораторію НІР, їй повідомили про наявність злоякісного новоутворення.
«Ця новина шокувала мене. Я була до неї не готова», - згадує Олена.
Олені призначили хіміотерапію, яку вона проходила у НІР безоплатно за Програмою медичних гарантій НСЗУ Національна служба здоров'я України.
«Там на крапельницях я познайомилась з жіночкою, яка розповіла мені про спільноту «Афіна. Жінки проти раку». На той момент я про рак нічого не знала, у мене було відчуття, що це все якийсь сон, і це не зі мною», - каже жінка.
Після першої «хімії» стан Олени різко погіршився, а волосся на голові почало нестерпно боліти.
«У перукарні дівчина мене тричі спитала, чи правда треба стригти волосся під нуль», - ділиться Олена.
Жінка каже, що у той час годинами сиділа в групі Афіна. Жінки проти раку - група, читала всі дописи, знаходила відповіді на свої питання. Нову інформацію з оптимізмом переказувала своєму чоловіку, який тихенько радів, що дружина знов чимось цікавиться.
24 лютого 2022 року Олену розбудив чоловік словами: «Війна!». Навколо було чути вибухи, а наступний курс хіміотерапії у Олени в інституті раку мав розпочатися 1 березня.
«Я зателефонувала хіміотерапевтці і вона сказала, що НІР не працює, а коли запрацює, вона не знає. Тут у мене почалась паніка і істерика. Коли ти живеш від хімії до хімії, і головне завдання до наступної процедури - вийти на показники крові, щоб тобі дозволили пройти наступну заплановану хімію, а ти знаєш, що твої ліки працюють 21 день, а потім є вірогідність росту пухлини, а тут тупик. 6 хімій пройдено, ти корчився від болю в м’язах, боровся з невропатією, нудотою, діареєю, піднімав показники…» - каже жінка.
Виїхати за кордон Олена не могла через 81-річну маму, яка потребувала догляду. Тому було ухвалене рішення проходити наступний курс хімії у приватній клініці. Зробивши цю, сьому хімію за великі гроші, подружжя почало думати, де робити восьму, наступну.
Вирішили їхати у Київ до Київський обласний онкологічний диспансер.
«Ми приїхали до обласного онкодиспансеру, тільки чоловік припаркував авто, як ми почули десь дуже близько вибухи та автоматні черги. Я від страху відмовилась виходити з машини. Вибухи були дуже гучні. Я не знаю скільки по часу чоловік вмовляв, але ми зайшли до лікарні. В палаті ще були пацієнти, які теж проходили ХТ, всі мовчали, а вибухи були щоразу гучніші», - згадує Олена.
Наступним етапом у Олени була операція, яку зробили у приватній клініці Києва, коли ЗСУ вже відігнали окупантів від столиці. Після операції призначили променеву терапію, яку жінці не вдалося пройти у НІР через великі черги і через те, що обладнання час від часу виходило з ладу.
Процедуру у приватній клініці оплатило підприємство, де Олена працювала 20 років.
«Все лікування зі мною була величезна група підтримки з боку афінянок. Вони допомагали: хтось поплаче, ти підтримаєш людину і самій легше ставало, і сама поплачеш, тобі накидають позитивчика, і по ліках і по лікарях – ну по всіх питаннях. Хочу, маючи нагоду, подякувати засновникам групи, ця група не менш важлива, ніж ліки!» - говорить Олена.
Жінка каже, що, звісно, діагноз змінив її ставлення до життя.
«Я стала сортувати всі події, які відбуваються коло мене, на важливі та неважливі. Ті, що потрапляють до розряду не важливе - не заслуговують на час мого життя. І звільняється енергія на важливе», - каже вона.
Олена вважає, що суспільство має отримувати більше інформації про онкологію, щоб люди не лякались діагнозу і не думали, що рак це не хвороба, а кара за якісь гріхи.
«Тому хочу побажати всім людям: любіть себе, обстежуйтесь, ухвалюйте правильні рішення. Ви запитаєте, що значить правильні рішення? Я вважаю рішення правильне, коли воно робить вас щасливими! Бажаю всім удачі, любові та щастя. І звісно перемоги України у війні з росією», - говорить Олена.
А ми нагадаємо які обстеження варто проходити – https://bitly.ws/3dXW2
________________
Ініціатива ‹Гарантовано!» реалізується Пацієнти України у партнерстві з Міністерство охорони здоров'я України і НСЗУ Національна служба здоров'я України та за підтримки Проєкту USAID Ukraine - USAID Україна "Підтримка реформи охорони здоров'я".
Comments