Ksenia Rudenko

31 січ 2020 р.2 хв

ЧИ МОЖНА ОНКОПАЦІЄНТАМ РОБИТИ ЩЕПЛЕННЯ?

Оновлено: 10 квіт 2020 р.

Ксенія Михайлюк, хірург

За матеріалами uptodate

Серед пацієнтів і навіть серед лікарів можна почути прямо протилежні

думки, чи є онкозахворювання причиною не робити щеплення, наприклад,

від грипу. Про те, що з цього приводу каже наука, розповіла хірург Ксенія

Михайлюк.

Питання профілактики інфекційних хвороб для осіб зі скомпрометованою імунною

системою не бажано ігнорувати. У онкохворих передбачається тяжчий перебіг

інфекцій, вищий рівень ускладнень, нижча ефективність антибактеріальної терапії.

Тому жодного радикального «відводу» для усіх хворих на рак бути не може. Але є

маса нюансів, які спробуємо розкласти по пунктах.

 Варто уникати щеплень у період явної імуносупресії, тобто під час

проведення хіміо- променевої та імунотерапії. Це пов’язано з тим, що імунна

система не зможе сформувати антитіла у відповідь на введення вакцини, а

при введенні живих вакцин існує ризик вакцин-асоційованих захворювань.

 При наявності інактивованих та живих аналогів вакцин, для онкохворих

завжди треба обирати інактивовані варіанти.

 До старту хіміо- чи променевої терапії, а також перед запланованою

спленектомією (операція з видалення селезінки) потрібно ввести дорослому

пацієнту усі щеплення згідно календаря. Інактивовані вакцини - за 2 тижні до

старту, а живі вірусні - щонайменше за 4 тижні.

 У випадку потреби провести щеплення інактивованою вакциною під час

проведення хіміотерапії - обов`язково слід контролювати рівень антитіл у

відповідь на щеплення. Звичайної дози може бути не досить для адекватної

відповіді.

 Пацієнти з лейкозами, лімфомами, чи іншими злоякісними новоутвореннями

в стадії ремісії, які не отримувати антиВ-клітинних антитіл (ритуксимаб,

алемтузумаб) можуть отримувати рекомендовані за віком щеплення через 3

місяці після завершення лікування - як інактивованими, так і живими

вакцинами. Ті, що отримували антиВ-клітинні антитіла - через 6 місяців.

 Слід пам’ятати, і повторити за потреби, вакцинацію проти дифтерії та

правцю. Якщо дорослі пацієнти також не вакциновані проти кашлюку, то

дану вакцинацію слід провести комбінованою АКДП вакциною з

ацелюлярним кашлюковим компонентом. В ідеалі - одна бустерна доза

перед початком хіміо- чи променевого лікування.

 До початку лікування слід ввести протипневмококову вакцину усім дорослим

пацієнтам. Для раніше нещеплених рекомендують 13-валентні вакцини. Або

першу дозу робити 13-валентною, а через 8 тижнів другу 23-валентною.

 Вакцинація проти Hib інфекції не є обов’язковою і показана лише пацієнтам,

що підлягатимуть ТГК (трансплантація гемопоетичних клітин).

 Менінгоковові вакцини рекомендовані лише онкохворим з груп ризику

підхопити менінгокок - наприклад, дітям у віці 11-18 років. Режим вакцинації

залежить від захворювання, супутньої патології та попередньої історії

імунізації.

 Усі пацієнти зі злоякісними новоутвореннями повинні щорічно отримувати

сезонне щеплення проти грипу! Крім тих, що отримують терапію антиВ-

клітинними антитілами, - такі хворі лише через 6 місяців по завершенню

лікування. Також суворо рекомендована вакцинація проти грипу членам

родини та персоналу, що працює з онкохворими.

 Для пацієнтів, що не можуть отримати вакцинацію проти грипу, потрібно

пам’ятати про можливість проведення антивірусної профілактики.

Наприклад, у випадку контакту з хворим на грип.

 Варто пам’ятати, що онкохворі є групою ризику щодо гепатиту В. Тож

бажано усім провести вакцинацію та Ig контроль відповіді. При неадекватній

відповіді можливі додаткові режими вакцинації. За потреби, можна додати у

схему комбіновані «анти гепатит В+анти гепатит А» вакцини.

 Кір, паротит, краснуха - повторюють до старту лікування за 4 тижні, або

визначають рівень захисних антитіл. У будь-якому випадку, при контакті з

хворим на кір усім онкохворим показано введення імуноглобуліну з

розрахунку 400мг/кг в/в.

 Спленектомія, незалежно від показань до її виконання, вимагає проведення

проведення вакцинації проти пневмококу, менінгококу та Hib інфекції усім

пацієнтам.

Ксенія Михайлюк, хірург

За матеріалами uptodate

    1410
    2