Як користуватися портом для внутрішньовенних інфузій

Оновлено: 8 серп 2018 р.

Автор: Андрій Гардашніков. Онколог.


Подумалося мені, що варто розповісти про те, як правильно користуватися портом для внутрішньовенних інфузій. Нагадаю, що порт-системи створені для пацієнтів, яким потрібно проходити тривале лікування з введенням в вену препаратів (інфузії препаратів, "крапельниці"). Особливо це стосується пацієнтів, які отримують хіміотерапію з приводу раку, гематологічних онкологічних хвороб тощо. Пацієнт отримує курси з "крапельницями" декілька днів, таких курсів - багато. Хоча, це відбувається не тільки в онкології. А як це важливо в лікуванні дітей! Наскільки менше болісності при внутрішньовенних інфузіях, якщо користуватися портами! Дуже сподіваюсь, що держава колись зверне увагу на це та профінансує для дітей з хронічними важкими хворобами ті порт-системи!

Але, я достатньо докладно розповів про те, для чого існують порти в своєму пості на цю тему. А тут мені подумалося, що не завадить написати пост про те, яким чином медичній сестрі користуватися цим способом венозного доступу. У мене вже є певна кількість пацієнтів, які лікування отримують саме через порт-систему для інфузій. І дуже прикро, якщо за місцем проживання пацієнти, в разі необхідності отримувати лікування, позбавлені можливості отримання цього лікування з використанням порту через те, що медичний персонал не знайомий з даним виробом та просто не знає, як ним користуватися. Інколи, навіть, якщо пацієнту імплантували порт, він має пройти через виснажливий "пошук вени". Тому в мене є перше прохання в цьому пості - поділіться цією інформацію з усіма медичними сестрами та лікарями, яких ви знаєте. Хай ця інформація буде доступною для медичних працівників.


Згадую, як я з квадратними очима дивився на пацієнтку з імплантованим портом та не знав, що з тим робити. Тепер от знаю та хочу поділитися цим, бо це важливо.

Отже, як я вже писав в попередньому пості на цю тему, користуватися порт-системою насправді не важко. Але є ряд нескладних правил.



Основні правила при користуванні порт-системами для внутрішньовенних інфузій.

1. Зробити максимум для того, щоб уникнути інфікування порту. Потрапляння інфекції в порт-систему призведе до необхідності дострокового її вилучення. Такі ризики треба звести до мінімуму. Працюємо з порт-системами тільки в стерильних рукавичках! Якісно обробляємо місце проколу!

2. Використовувати спеціальні голки, голки від звичайного шприця можуть пошкодити силіконову мембрану та вивести порт-систему з ладу. Ці спеціальні голки для порту називають голками Хубера. Зараз я долучу до посту картинки, як вони можуть виглядати:






3. Використовувати шприци об'ємом не меншим, ніж 10 мл (маленькі шприци створюють значний тиск, що може пошкодити порт-систему). 4. Якщо вводяться різні ліки - промивати порт-систему 0.9% розчином хлориду натрію (його ще називають фізіологічним розчином). 5. Витягати голку в переважній більшості випадків треба "під позитивним тиском". Ми звикли до того, що ми ввели ліки, зупинили введення, а потім вилучаємо голку з вени. Тут, коли ми збираємося вилучати голку з порту ми беремо 20 мл 0.9% розчину хлориду натрію та промиваємо систему, потім беремо 19 мл 0.9% розчину хлориду натрію та 1 мл гепарину. Зручніше працювати "в чотири руки". Коли вже введено десь 10-15 мл - одна людина продовжує вводити цей розчин, а друга - як раз під час його введення - витягає голку з порту.

Погодьтеся, ці правила є вкрай нескладними. Це набагато простіше, ніж звичайний внутрішньовенний укол. Особливо, якщо вени "погані".

Як розпочати лікування.

  • Пацієнт має зайняти зручне положення (сидячі або лежачі). 

  • Потрібно оглянути місце, де знаходиться порт (чи немає ознак запалення, чи немає почервоніння шкіри тощо). 

  • Ретельно обробити місце проколу антисептиком (спиртом). 

  • Одягти стерильні рукавички!

  • Якщо ми використовуємо голку Хубера з лінією - заповнити її 0.9% розчином натрію хлориду.

  • Пальцями однієї руки (для правши лівої) - тримаємо порт (так ми бачимо його межі), другою рукою ми плавно вводимо голку перпендикулярно шкірі в центр порту.  Вводимо до упору. Не докладаємо надмірних зусиль, щоб не зламати голку. Під'єднуємо шприц із 20 мл 0.9% розчину натрію хлориду.

  • Далі ми також без супер-зусиль вводимо трохи 0.9% розчину натрію хлориду, потім - плавно натягуємо на себе - отримуємо контроль (зворотний тік крові). Хоча досвід показує, що контроль буває не завжди. Але, якщо все нормально - розчин має вводитися без особливого спротиву. І вводимо весь розчин. Дивимось, щоб ніде не "надуло", слідкуємо за відчуттями пацієнта. Йому не має бути боляче, він не має відчувати жжіння. 

  • Якщо розчин не вводиться або з'являється набряк біля порту, або пацієнту боляче - ми припиняємо введення розчину та негайно кличемо лікаря. Лікар прийме рішення про необхідне обстеження та можливість користування портом.

  • Якщо все добре - ми фіксуємо голку широким пластирем. Якщо такого пластиря немає - можна використати стерильну серветку, яку ми фіксуємо звичайним лейкопластирем.

  • Закручуємо кришечку або під'єднуємо інфузійну систему та починаємо інфузію препарату.

Протягом інфузії

  • Продовжуємо слідкувати за місцем інфузії.

  • Коли міняємо препарати - між препаратами промиваємо систему "фіз. розчином"

  • Після останнього препарату - також промиваємо систему "фіз. розчином"

Вилучення голки

  • Знову працюємо тільки в стерильних рукавичках

  • Вводимо в порт-систему 20 мл "фіз. розчину"

  • Працюємо "в чотири руки": одна людина вводить розчин (19 мл "фіз. розчину" + 1 мл гепарину), коли буде введено 10-15 мл з 20-ти - друга людина однією рукою тримає порт, іншою - витягає голку (перша людина продовжує вводити розчин з гепарином).

  • Накладаємо асептичну пов'язку на 24 години.

Голки одноразові. Але інколи одна голка стоїть в порті кілька днів (за даними деяких джерел - не більше семи). Це якщо кожного дня - інфузії препаратів.

Ще важливий нюанс. Якщо лікування завершилося, а порт не вилучається (при хороших розкладах портом можна користуватися до 4-5 років) - тоді його треба раз на місяць промивати "фіз. розчином" з гепарином.

В принципі, порт-системою можна користуватися і для того, щоб набрати аналізи. Але тут я маю усні рекомендації. Та вони трохи суперечливі. Словом, користуюсь я цією можливістю тільки в крайніх випадках.

Тоді я після під'єднання голки - трохи вводжу "фіз. розчину", потім набираю шприц крові, який утилізується (там кров розбавлена введеним розчином), набираю в інший шприц кров на аналіз, а потім - промиваю "фіз. розчином" систему.

Як на мене, то для медичної сестри, яка вміє грамотно робити внутрішньовенні ін'єкції та інфузії, вміє працювати з периферичними венозними катетерами ("флексюлями", "тефлонками" - кожен використовує свій жаргон 😊) - абсолютно нічого складного. Тільки треба врахувати кілька нескладних правил.

Наприкінці посту додам відео для ілюстрації.

І дуже сподіваюсь, що і пацієнти України та Кіровоградської області зокрема отримають можливість скористатися сучасними інструментами, які в усьому світі спрощують для пацієнта процес отримання курсового лікування з численними інфузіями препаратів.




P. S. Моя вдячність сайтам, з яких я поцупив картинки:

339 перегляд